/Files/images/vidatn_dyachi_msta/Басыров.jpg
Басиров Валерій Магафурович,
поет, прозаїк, перекладач, краєзнавець, публіцист, книговидавець, громадський діяч, член Національної Спілки журналістів (з 1971р.), Спілки письменників України (з 1990р.). Народився 11 вересня 1947 року у селищі Сама Івдельського району Свердловської області. У 1965р. закінчив Славутську школу і розпочинає свою трудову біографію. Спочатку на Херсонському суднобудівному заводі, згодом стає робітником Славутського заводу залізобетонних конструкцій. У 1977 р. закінчив Московський літературний інститут ім.Горького, згодом - літ.працівник Славутської районної газети „Трудівник Полісся”, очолював літоб’єднання „Горизонт” при редакції. Це і стало стартовим майданчиком його журналістській, а згодом літературній кар’єрі. В 1981-1983рр. В.М.Басиров редагує газету «Энергостроитель» в м.Нетішин, а в 1983-1990 рр. – славутську газету «Трудівник Полісся». Наступні два роки працює у газеті «Вільне слово» (м.Хмельницький). З 1988 року займається книговидавничою справою. Засновник експериментальних видавничих об’єднань „Вісник” (1989р.), „Прес-центр „Пульс” (1990р.), видавець та директор видавництва „Доля” (1997р.). У 1991 році заснував літературно-художній журнал „Доля”, який виходить українською, російською, польською та англійською мовами, а у 2001-му – журнал для дітей. Друкувався в українських літературних журналах „Ранок”, ”Дніпро”. Автор колективної збірки "Пісня і праця" (1974), збірника поезій "Тепло землі" (1988), "Нечаянная оттепель" (1989), збірника прози "Тогда, в пятидесятые" (1991), нарисів "Славута" (1981), "Славута. Нетішин" (1991), «Мы строим новую страну» (1982).

З 1997 року мешкає у Сімферополі, займається книговидавництвом, перекладацькою та громадською діяльністю, пише поетичні та прозові твори.

/Files/images/vidatn_dyachi_msta/Криловець.JPGКриловець Анатолій Олександрович, поет, науковець.

Член Національної Спілки письменників України (1995).

Народився 20 лютого 1961 року в с. Городище Корецького району Рівненської області. У 1983 році закінчив з відзнакою українське відділення філологічного факультету Рівненського державного педагогічного інституту. З 1983 по 1987 рік працював вчителем української мови та літератури в Крилівській середній школі Корецького району, а згодом асистентом кафедри української літератури в Рівненському державному педагогічному інституті, навчався в аспірантурі Українського державного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Захистив дисертацію “Філософічність драматичних поем Лесі Українки”. Із жовтня 1994 по 2017 ріпрацював в Національному університеті “Острозька академія”, завідувачем кафедри української філології. Упродовж 1998-2001 років стаціонарно навчався в докторантурі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Досліджував тенденції розвитку української проблемно-філософської драми перших десятиріч ХХ століття. Ліцензував у Національному університеті «Острозька академія» українську філологію та спеціальність “Літературна творчість”, де готують літературних працівників. Кандидат філологічних наук (1994), доцент (1997). Відмінник освіти України (2001). Автор п’ятьох поетичних збірок: “Великдень гряде!”, “Скресання”, “Друга чаша”, “Похмілля”, “Моя вселенська тимчасовість”. За книгу поезій “Моя вселенська тимчасовість” було присуджено всеукраїнську літературну премію “Благовіст” (2008). Автор понад 45 наукових праць. Мешкав у Нетішині.

Помер 01.05.2017 року.

Кiлькiсть переглядiв: 1392

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.