Гусаров Віктор Павлович

/Files/images/01101632.jpg

Лауреат обласної премії ім. Ю.Сіцінського (2006р.)

Поет, перекладач, краєзнавець, автор i виконавець бардівських пісень, лауреат третьої премії Всеукраїнського фестивалю естрадного мистецтва «Сонячний скіф» у номінації авторська пісня (1997р.), член Спілки журналістів України (з 1991р.), голова Нетішинської міської організації Спілки журналістів України (з 1997р.), редактор газети «Перспектива" (з 1991р.), переможець (1-ша премія) Всеукраїнського конкурсу журналістів, що працюють у галузі висвітлення проблем ядерної енергетики, призер (3-тя премія) в цій самій номінації за підсумками 1998 р. Член правління Хмельницької обласної організації Національної спілки журналістів України (2002р.), член редколегії журналу "Вестник УкрЯО" (2002р.).

Почесний працівник Хмельницької АЕС, нагороджений Почесною грамотою Мінпаливенерго (2004р.), Подякою Президії ЦК Атомрофспілки (2005), Грамотою НАЕК «Енергоатом» (2009).

Голова літературного об’єднання „Натхнення”, що діє в центральній міській бібліотеці.

Народився 28 квітня 1954 року у м. Шепетівка Хмельницької області. Закінчив дитячу музичну школу по класу кларнета, Шепетівську середню школу №1, Хмельницьку морську школу електромеханіків, Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут, був слухачем відділення журналістики Київського Інституту політології та соціального управління, служив на Балтійському флоті.

В.П.Гусаров автор книг: „Від Поділля до Добруджі” (1977р.) - перекладів з болгарської віршів Енчо Енчова, Красиміри Орлоєвої, Пеньо Пенєва; „Средоточие” (1995р.) - поезії російською та українською мовами, перекладів на російську Ліни Костенко, Валентини Малишко, Ніколая Димитрова, Симеона Манолова, Ніколая Лілієва та інших творів. Редактор та автор передмови до збірника поезії нетішинської поетеси Ганни Митюк "Мить натхнення" (1999р.), автор передмов до книг Галини Симонової "Гостья" (2002р.) та Людмили Рудковської "Уже тому, що я людина" (2003р.), автор буклету "15 років ХАЕС" (2002, 2003рр.) та ”Енергія єднання” (2004р.). “Весна прийде. По улице Высоцкого “ (2014р.). В пpeci друкується з 1972 року.

Лауреат обласної премії ім. Ю.Сіцінського (2006р.) – в галузі історико-краєзнавчої роботи, збереження історико-культурної спадщини, за вагому науково-дослідницьку роботу з вивчення історії та культури Поділля, книгу „Енергія єднання”, активну творчу та громадську діяльність та Всеукраїнського конкурсу "Сонячний скіф" у номінації бардівська пісня.

***

Від Поділля до Добруджі [Текст] - Львів: Каменяр, 1977. - 102с.

Весна прийде. По улице Высоцкого [Текст] : поезії. - Острог, 2014. - [Книга-перевертень; на укр. і рос. мовах]. - 149с.

Енергія єднання [Текст]. - Нетішин, 2004. - 160 с.

Средоточие [Текст]. - Нетешин, 1995. - 64 с.


Прохорчук Ольга Петрівна

/Files/images/DSC_1473.jpg

Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені

Василя Симоненка (2014).

Лауреат літературної премії ім. Михайла Дубова (2014)

Народилася 2 грудня 1988 року в м. Нетішині. У 2005 році закінчила Нетішинську загальноосвітню школу №2.Навчалась на факультеті романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Автор поетичної збірки “Привези мені сонця” (2014). Член Національної спілки письменників України (з 2014). Учасниця ХХ та XXI Форуму видавців у Львові, IV Міжнародного фестивалю “Книжковий арсенал”, 10-го Sevama Fest’у, Країни мрій.

Вірші публікувалися в літературному журналі “Дніпро” (2012, 2013), літературно-музичному альманасі “Нетішинських талантів дивоцвіт” (2007) та альманасі “Світло задзеркалля” (2008); читалися на різних поетичних вечорах, ХХ Форумі видавців у Львові, IV Міжнародному фестивалі “Книжковий арсенал”, при вогнищі Першої літньої літературної школи в Карпатах і на нічних вулицях Києва. Деякі особливо натхненні читання принесли статус дипломанта Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії “УРБА-Перехрестя – 2013” і третє місце у рейтингу поетів семінару-наради творчої молоді Національної спілки письменників України (2013). У 2013 році проводила поетичну акцію “Вільний куб” у Києві.

У 2014 році видала дебютну збірку “Привези мені сонця”. У передмові письменник Сергій Пантюк зазначає: «У текстах цієї збірки багато доріг, змагань, безсонь, самоіронії і, звичайно, багато сонця, того, якого усім нам часом так не вистачає у безбарвні міжсезонні дні. Сонце для цих віршів дбайливо збиралося по різних містах, країнах і континентах. Воно довго настоювалося по блокнотах і комп’ютерних файлах, щоб зрештою опинитися під цією обкладинкою, яка, сподіваємося, покладе початок іще багатьом книгам, підписаним ім’ям Олі».

2016 - Ольга Прохорчук дипломант Міжнародної слов"янської премії.

***

Привези мені сонця [Текст] : поетична збірка. - Брустурів : Дискурсус, 2014.-116 с.

Руцький Микола Миколайович

/Files/images/Руцький_М_М.jpg

Лауреат Хмельницької обласної премії

імені Якова Гальчевського (1996р.)

Поет, журналіст, громадський діяч краю.

Народився 28 березня 1961 року в с. Ільпибоки Млинівського (нині Демидівського) району на Рівненщині.

Закінчив Демидівську середню школу, а в 1983 році українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені І.Франка. Працював педагогом, кореспондентом промислового відділу Славутської газети „Трудівник Полісся", науковим співробітником Острозького історико- культурного музею-заповідника, редактором приватного видавничого центру фірми „Надія", режисером телекомпанії „Руна", заступником редактора міської газети „Нетішинський вісник". Нині – головний спеціаліст управління з питань цивільного захисту населення виконавчого комітету міської ради.

Громадсько-політичний діяч. Один із лідерів та засновників Народного Руху на Славутчині. Незмінний голова Нетішинської міської організації НРУ. Обирався депутатом Нетішинської міської та Хмельницької обласної Рад народних депутатів 21 скликання.

Друкувався у республіканському молодіжному літературному альманасі "Вітрила" (1988,1989рр.); у Хмельницькій антології "Сто поезій ста поетів” (1992р.), журналі "Дзвін" у рубриці „Вірші наших читачів" (1992р.); у наукових краєзнавчих збірниках "Житомир в історії Волині та України” (1994р.) та "Велика Волинь" (1994р.). А історична розвідка "Останній бій художника УПА Ніла Хасевича" вийшла у 1996 році в книзі австралійського письменника українського походження Юрія Борця (Ю. М. Пашківського). „Шляхами лицарів ідеї і чину". Друкувався також у періодиці Рівненщини та Хмельниччини.

Перша поетична збірка „Куди ідеш" (1990р.). Окрім цього, вийшли з друку книжки „Музика одинокого серця": Поезія і проза (1992р.); „На переломі": Літопис національно-демократичного руху Славутччини (1993р.); документальна художня повість „Коли ви вмирали, вам дзвони не грали" (1994р.); документальна історична розповідь „Голгофа"(1996р.); „Система": Поезія і проза (1988р.); та пригодницька історична повість „Вертеп смерті" (2003р.). А в 1993р. його переклад з російської оповідань для дітей „Радість'', „Хмельниччина” Анатолія Камелєва.

Член Національної спілки письменників України, Асоціації Українських письмеників.

Лауреат Хмельницької обласної премії імені Якова Гальчевського „За подвижництво у державотворенні" (1996р.) за дослідницьку роботу в історії національно-визвольних рухів Волині та Поділля.

* * *

Куди ідеш: поезія [Текст]. - Славута: Міська друк., 1990. - 31с.

Музика одинокого серця [Текст]: поезія і проза. - Нетішин: Надія, 1992. - 70 с.

На переломі [Текст].- Нетішин, 1993. - 72с.

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали [Текст]: докум. літературна мозаїка. - Нетішин, 1994. - 88с.

Голгофа [Текст]: документ.-істор. розповідь.- Рівне: Світанкова Зоря, 1996. - 284с.

Система [Текст]: Повісті. Оповідання. Поезія. - Нетішин, 1998. - 128 с.

Вертеп смерті [Текст]: пригод.- істор. повість. – Нетішин, 2003. - 71с.

Вони виборювали волю України [Текст]: історична повість. – Луцьк, 2009. – 562с.

Котел. З Гурбів до Славути. 1944 рік [Текст]: док. повість-хроніка. – Рівне, 2011. – 164с.

Кiлькiсть переглядiв: 290

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.