МІСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ М. НЕТІШИНА
Серед багатьох українських музеїв помітне місце посідає Міський краєзнавчий музей м. Нетішина. Його історія сягає початками 1994 року, коли в місті енергетиків було зареєстровано краєзнавчий центр-музей як позашкільну виховну установу. Його директором стала Галина Йосипівна Фурманчук. У зв’язку з відсутністю експозиційної площі для проведення виставкової діяльності, за сприяння тогочасного міського голови Івана Васильовича Гладуняка, центру-музею було надано приміщення сучасної мистецької галереї “Арт-ПЛАСТ”. У 1997 році краєзнавчий центр-музей пройшов реєстрацію як музей при освіті. 19 вересня 2000 року рішенням тринадцятої сесії Нетішинської міської ради ХХІІІ скликання краєзнавчий центр-музей перепрофільовано у міський краєзнавчий музей. Відкриття експозиції закладу відбулося 27 вересня 2001 року.
Експозиція музею розміщена у прибудові до першого поверху житлового будинка неподалік від центру міста і представлена вісімнадцятьма експозиційними залами, які відображають основні напрямки історії, етнографії, природи регіону. Загальна площа музейних приміщень становить 1020 м кв. У закладі працює чотири відділи: історії, до якого входять також сектори археології та етнографії, природи, фондів та масово-просвітницької роботи.
В залі археології, окрім іншого, експонуються унікальні матеріали Ашельської епохи з палеолітичної стоянки на хуторі Співак Ізяславського р-ну та знахідки з курганів східнотшинецької культури бронзового віку з урочища “Козацькі могили” поблизу Нетішина. Природнича експозиція укомплектована численими зразками об’ємного та плоского гербарію рослин регіону та чучелами птахів і тварин краю, серед яких унікальні червонокнижні екземпляри. Академічними колекціями та численими місцевими зразками представлено зали систематичної мінералогії, історичної геології та палеонтології, загальних геологічних процесів. Етнографічні матеріали – предмети побуту, одяг, знаряддя праці, посуд тощо відображають культурний розвиток людності краю у минулому та на сучасному етапі. У залах ремесел та промислів представлено ткацтво, бондарство, гончарство та плетіння з еластичної сировини. Окремі зали музею наближують до відвідувачів історію сіл Нетішина та Дорогощі, яка сягає вглиб до XVI-XVII ст.ст. Тут же експонується одна з перших відомих на сьогодні мап Нетішинського господарства від 1813 року. Про недалеке минуле міста Нетішин та Хмельницької АЕС розповідає однойменний зал, в центрі якого – модель ядерного енергоблока типу ВВЕР-1000, що експлуатуються на ХАЕС. Завершують експозицію зали нумізматики та боністики, які відображають загалом історію грошового обігу як нашої держави, так і її найближчих сусідів. Відвідувачів приваблюють монети стародавніх Греції та Риму, Кримського ханства, що були передані до установи з Бориспільської митниці. Доповнюють експозицію залу бойові та ювілейні ордени і медалі, військові знаки розрізнення.
У побудові експозиції музею застовано нові методологічні та естетичні принципи, які справляють позитивне емоційне враження на відвідувачів. Музейні зали оформлено за сучасними європейськими стандартами, що не може не відобразитися на ефективності сприйняття експонованого матеріалу.
Шляхом архівної евристики, польових археологічних, геологічних, ботанічних експедицій, етнографічних пошуків музей проводить активну діяльність по виченню історії, культури та природи регіону.
З другої половини 90-х рр. ХХ століття музеєм започатковано археологічні дослідження околиць регіону, які проводяться спільно з Інститутом археології НАН України. Особливо ефективними стали розкопки курганів східнотшинецької культури бронзового віку та зольників епохи раннього заліза на східних околицях міста, археологічні знахідки з яких стали прикрасою експозиції залу ранньої історії. У 2004 році розпочато дослідження групи курганів поблизу с. Полянь Славутського р-ну.
Значна увага приділяється вивченню флори території спостереження Хмельницької АЕС, для чого у співпраці з Ботанічним музеєм Інституту ботаніки ім. М.Я.Холодного НАН України України здійснюються експедиції до заповідних територій мікрорегіону. Наші науковці музею взяли у часть у комплексній експедиції до Національного природного парку “Подільські Товтри”. На базі музею проводиться робота у напрямку вивчення ліхеноіндикаційних технологій та їх застосування в умовах території м. Нетішина й найближчих околиць. Культура, побут, ремесла та промисли становлять об’єкт зацікавлення та наукового вивчення сектора етнографії, яким здійснюються систематичні етнографічні розвідки до сіл Славутського району, серед яких Нараївка, Клепачі, Перемишель, Миньківці. Регіональна історія, історичні джерела та література входять до сфери наукових зацікавлень співробітникі відділу історії. Вони постійно працюють у напрямку розширення наших відомостей з минулого м. Нетішина та навколишніх сіл та міст. Експедиції, розвідки, персональна пошукова діяльність являють собою головний принцип збагачення музею експонатами, попвнення його фондів.
Результати діяльності науковців музею відобразилися в численних статтях у періодичних та спеціальних виданнях, конференційних збірниках. У 2002 році на базі музею відбулася обласна конференція “Природа Хмельниччини: потенціал, охорона, проблеми”, у грудні 2004 року на базі музею проведено науково-історичну конференцію “Південно-Східна Волинь в контексті давньої та середньовічної історії України”.
Вийшли друком перший та другий-третій томи “Вісника Нетішинського краєзнавчого музею”, які стали важливим кроком на шляху становлення локального та загальноукраїнського краєзнавства. Підготовлено рекламно-інформаційний буклет “Нетішинський міський краєзнавчий музей”. Опубліковано книги: “Старий Кривин: дослідження та матеріали з історії Південно-Східної Волині” (у співавторстві), “Історія Нетішина. Посібник для середніх навчальних закладів”. Музей співпрацює з численими українськими та окремими закордонними науковими установами, серед яких, окрім згаданих, Кам’янець-Подільський педагогічний університет, Хмельницький обласний художній музей, Острозький державний історико-культурний заповідник, Люблінський університет ім. М. Склодовської-Кюрі та ін. Основним напрямком співпраці установ є спільні наукові експедиці по регіону, спільні виставки тощо.
Окремим напрямком діяльності музею є співпраця з середніми освітніми та дошкільними виховними закладами. З цією метою підготовлено програми “Музей-школі”, “Музей – для дошкільника” та “Лабораторія молодого дослідника”. Співробітники музею виступають перед аудиторіями з лекціями, проводять семінари та круглі столи. В музеї відбуваються вечори, музичні салони, тематичні виставки, презентації. З метою розвитку дитячої творчості, заохочення регіональних історичних та етнографічних студій музей оголошує конкурси, у яких охоче беруть участь як школярі, так і діти дошкільного віку. У 2003 році було започатковано “Музейні гостини”, на які запрошуються художники, народні майстри, співаки краю. При музеї діє студія “Літературна кав’ярня”. Подібні заходи дозволяють краще познайомитися із творчими особистостями, популяризовувати їх творчість та досягнення.
До потреб наукових співробітників та громадськості міста діє наукова бібліотека музею. Комплектація останньої відбувається як за рахунок доброчинних надходжень з інших установ, так і шляхом придбань.
Науковці музею постійно надають консультативно-методичну допомогу громадськості міста, учням шкіл та студентам вищих закладів освіти з питань, які входять до кола їх фахових зацікавлень, рецензують учнівські наукові дослідження тощо, а також самі вдосконалюють свій науковий рівень на відповідних музейних курсах та творчих лабораторіях.
Музейні будні – це щорічно тисячі відвідувачів, сотні екскурсій, музейних уроків та лекцій. Серед гостей закладу – поважні делегації, студенти, учні, дошкільнята, туристи. За нібито спокійним життям музейних науковців криється клопітка праця по збору, науковій атрибуції, систематизації та фондуванню експонатів, їх реставрації, вивченню історичних джерел, підготовці статей та розвідок, записуванню спогадів, відрядження до архівів, музеїв, бібліотек тощо.
Краєзнавці
Вихованець Василь Йосипович. Науковий співробітник відділу історії міського краєзнавчого музею міста Нетішина. Журналіст. Сфера наукових зацікавлень: історія династій Острозьких, Сангушків, Потоцьких, історія Волині XVI – XIX століть, історія Нетішина, етимологія етнонімів “русь” та “слов’яни”. Автор статей у наукових та періодичних виданнях.
Вихованець Тарас Васильович. Заступник директора з наукової роботи міського краєзнавчого музею м. Нетішина. Магістр історії. Сфера наукових зацікавлень: історія Волині та міста Острога XVI – початку XХ століть, історія міста Нетішина. Автор книг: “Костянтин і Януш Олександровичі Острозькі” (Острог, 2000), “Історія Нетішина. Посібник для середніх навчальних закладів” (Нетішин, 2006), спіавтор книги “Старий Кривин: дослідження та матеріали з історії Південно-Східної Волині” (Острог; Білий Дунаєць, 2005), статей та розвідок у наукових та періодичних виданнях.
Руцький Микола Миколайович. Поет. Письменник. Сфера наукових зацікавлень: історія українського визвольного руху ХХ століття. Почесний член Рівненського обласного краєзнавчого товариства. Автор книг: “Куди ідеш” (поезії) (1990), “Музика одинокого серця” (поезія та проза) (1992), “На переломі” (літопис національно-демократичного руху на Славутчині) (1993), “Голгофа” (художньо-документальна повість) (1996), “Система”, “Вертеп смерті” (2004).
Тунцева Зоя Петрівна. Завідувач сектора етнографії міського краєзнавчого музею м. Нетішина. Сфера наукових зацікавлень: історія ремесел та промислів на території Славутчини. Автор статей у наукових та періодичних виданнях, розробок музейних уроків з етнографічної тематики..
пр-т Незалежності, 29
м. Нетішин, 30100
Хмельницька обл.
тел/факс (03848) 3-25-73
тел. (03848) 3-25-74, 3-45-10
Директор: Кононюк Оксана Василівна
РОЗПОРЯДОК РОБОТИ:
вівторок-неділя з 8.00 до 18.00
обідня перерва з 12.00 до 13.00
понеділок - неекспозиційний день
Коментарi